Наркота Клинцы Гашиш Бошки Шишки A PVP МЕФ

Так вот, по работе мне пришлось отправиться в страну, где растет самый настоящий афганский шмаль. То есть, в Афганистан. Не подумайте, я не наркоман, я просто... эм... интересуюсь этой темой, знаете. Как бы, научное исследование на себе, так сказать. Делаю же, потому что-то все говорят, что "ганджа это прекрасно, это мир, это любовь", и я, честно говоря, заинтригован. Итак, взял я свои последние сбережения, сделал пару закладок и отправился в район города, о котором лучше не знать. Там находился небольшой пал, в котором, по слухам, можно было достать парочку тайских шишек. Я решил, не долго думая, пойти проверить, насколько это правда. Когда я попал в этот район, понял, что я был единственным "нормальным" человеком там. Вокруг промелькивали наркоманы, все в наркотическом тумане, они просто торчали там целый день, ожидая своей порции марихуаны. И, парни, там и правда было что торчать на месте! Запах этой зеленой радости был просто ошеломляющий! Ну а теперь представьте самый глупый комедийный сюжет, который может прийти вам в голову. Вот примерно так у меня все и происходило. Я подошел к одному истинному наркоману и дернул его за рукав. В ответ на мое "Эй, у тебя есть что-нибудь на продажу?" он уставился на меня пустыми глазами и закричал: "Клинит!!!! Галлюцинации!!!". Все люди вокруг начали смеяться и я понял, что надо бежать, пока они не решили меня побить. В конце концов, я был готов просто купить паленую шишку и назад домой. Но судьба, вероятно, решила потешиться надо мной. Я случайно встретил одного местного парня, который пообещал мне настоящую афганскую марихуанку. Он сказал, что у него есть специальное связи и что он сам собирал эту радость на полях Афганистана. Я, конечно же, решил попробовать и дам ему последние деньги, которые у меня оставались. Ну и вот я уже сидел в своей комнате, включил индийское кино и закурил свою марихуанку. К этому моменту я уже чувствовал себя настоящим наркоманом, но, честно говоря, это было блаженство. Я смотрел этот фильм и мои глаза начали гореть, как в огне. Я начал видеть самые невероятные галлюцинации - индийские танцы, пляжи Гоа и Делириум Тременс неподалеку. Мне казалось, что я находился в каком-то другом измерении, в мире, где все были счастливыми наркоманами, где каждый день был праздник и где марихуана была лекарством от всех бед. Видимо, я был на пути к истинному просветлению! Но, к сожалению, эффект прошел, наступила реальность. Я вернулся в свою реальную жизнь, с задолженностями и проблемами. Но мне всегда остается воспоминание о том безумном путешествии, когда я купил шишки марихуаны и смотрел индийское кино. Палить шмаль, это как бы круто, но приходит понимание, что все-таки лучше забить на это дело и заниматься чем-то полезным. В конце концов, как говорится, "Будьте наркотиком своих мечтаний, а не своей жизни".

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!